- пожухлий
- —————————————————————————————пожу́хлийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пожухлий — а. е. Який утратив блиск, яскравість, потьмянів (про барви, тони). || Який утратив свіжість, висох (про траву, листя і т. ін.) … Український тлумачний словник
пожухлість — лості, ж. Стан за знач. пожухлий … Український тлумачний словник
тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… … Словник синонімів української мови